Болить скронево-нижньощелепний суглоб, постійно виникає клацання щелепи при жуванні їжі, зуби час від часу самостійно стискаються, виникає дискомфорт у жувальних м’язах, обмежена можливість відкрити рот, скоротилась рухливість в даному суглобі та порушились його функції – все це перші та явні ознаки того, що потрібна консультація гнатолога.
Гнатолог стоматолог – спеціаліст, який займається розробкою плану ортодонтичного лікування та протезування для пацієнтів, які в анамнезі мають артроз ВНЧС, біль у жувальних м’язах та артрит у цьому суглобі. Якщо у вас скронево-нижньощелепний суглоб болить лікування його гнатолог Київ зможе розпочати після отримання результатів від МРТ або КТ, а також після аналізу гіпсових моделей, фотографування зубних рядів.
Що таке гнатологія і хто такий лікар гнатолог Київ?
Гнатологія – розділ стоматології, який досліджує структуру, особливості функціонування та патологічні стани скронево-нижньощелепного суглоба. Гнатологія у сфері стоматології є невід’ємною складовою, необхідною для підвищення загальної якості протезування і лікування аномалій прикусу пов’язаних з станом ВНЧС та жувальних м’язів. Стоматологи дотримуються гнатологічних принципів під час лікування зубів, проведення пломбування або встановлення протезів. Це обумовлено необхідністю відновлення правильного прикусу та забезпечення його нормальної функціональної активності.
Найкращий гнатолог Київ виділяє такі основні завдання гнатології:
- Усунення спазмів м’язів або порушень у зв’язковому апараті.
- Лікування захворювань скронево-нижньощелепного суглоба, які супроводжуються болем, обмеженим відкриванням рота та відновлення його нормального функціонування.
- Лікування клацання щелепи, виявлення патологічних зв’язків між ВНЧС та іншими захворюваннями і системами організму.
Стоматолог гнатолог – є висококваліфікованим медспеціалістом, який робить:
- Дослідження та лікування скронево-нижньощелепного суглоба;
- Встановлення правильного центрального прикусу, відмінного від звичайної патологічної оклюзії;
- Визначення висоти міжальвеолярної (вимір різниці між кістковим гребенем альвеолярним верхнім та нижнім)
- Планування та проведення міорелаксаційної терапії за допомогою спеціальних сплінтів або роз’єднувальних капсул (це обумовлено скаргами на роботу м’язів жувальних, які також супроводжуються відчуттям стиснення зубів постійного, або періодичного характеру);
- Відновлення правильного напрямку руху щелепи нижньої;
- Відновлення жувальної поверхні (спрямована гнатологія на відновлення ефективного та м’якого процесу жування в умовах бруксизму).
Які захворювання лікує гнатолог та коли слід звернутися до спеціаліста?
Лікар гнатолог діагностує та лікує такі стани:
- Артроз/артрит ВНЧС;
- Внутрішні порушення функціонування ВНЧС;
- Патологічні стани жувальних м’язів;
- Дисфункцію ВНЧС, яка може спостерігатися у пацієнтів будь-якого віку.
Стоматолог ортопед гнатолог допомагає позбавитися від таких неприємних симптомів, як:
- Біль у суглобі лікування направлене у такому випадку не тільки на усунення симптому, а й на усунення причини його виникнення;
- Біль, який виникає у м’язах жувальних;
- Клацання в ВНЧС та запалення;
- ВНЧС хрускіт.
Також ортодонт гнатолог Київ займається забезпеченням більшої рухливості й позбавлення заклинювання ВНЧС, яке існує не більше ніж дев’ять місяців після виникнення обмежень при відкриванні рота.
https://prioritetdent.com.ua/wp-content/uploads/2021/11/drogomyretska_mirza.pdf
Гнатолог ВНЧС може бути корисним при таких скаргах пацієнтів:
- Клацання та хрускіт в області ВНЧС та вуха;
- Спазми жувальних м’язів, неповне відкривання рота;
- Больовий синдром у ВНЧС жувальних м’язах;
- Порушення правильного прикусу;
- Скупченість зубних рядів;
- Розлад артикуляції;
- Скрегіт зубами в нічний час (бруксизм);
- Підвищене стирання зубів.
Зверніть увагу! ВНЧС лікар має провести консультацію як перед встановленням протезних конструкцій, так і після них, а також перед імплантацією та ортодонтичним лікуванням з використанням брекетів. Це дозволить точно розподілити жувальне навантаження між зубами та системами, що встановлюються.
Що буде, якщо своєчасно не лікувати запалення суглоба нижньої щелепи (ВНЧС)?
Якщо у вас виявили запалення нижньощелепного суглоба лікування має проходити невідкладно. Якщо скронево-нижньощелепний суглоб лікувати несвоєчасно, то можуть виникнути серйозні наслідки, а саме:
- Поява постійного неприємного хрускоту або неповного відкривання рота замість клацань в суглобі;
- Виникнення спазмів жувальних м’язі та защемлень нервових закінчень, які призводять до вираженої болючості;
- Відчуття закладеності у вусі;
- Тугорухливість у суглобі;
- Стирання зубів, яке може сприяти посиленню ВНЧС дисфункції.
Важливість гнатологічного огляду під час ортодонтичного лікування
Стоматолог гнатолог Київ обов’язково має провести консультацію пацієнту, який звернувся до стоматолога за ортодонтичним лікуванням, тотальним протезуванням та не тільки. Консультація спеціаліста важлива, бо вона необхідна для того, щоб корректно підібрати лікувальну методику. Якщо у пацієнта наявна больова дисфункція ВНЧС лікування ортодонтичне взагалі неможливе без консультації у гнатолога.
Дослідження провідних фахівців у сфері захворювання скронево-нижньощелепного суглоба лікування даного синдрому в різних країнах, а також важливість врахування усіх сучасних стандартів надання якісної меддопомоги стали основою для формування гнатологічного підходу для розробки найбільш ефективного лікувального плану.
Лікар стоматолог гнатолог усуває запалення суглоба щелепи лікування якого проходить після повної діагностики та виявлення особливостей захворювання. Діагностика ВНЧС лікарем проводиться з використанням усіх міжнародних класифікацій, а також з використанням диференційної діагностики різних станів, які можуть супроводжуватися болями в мімічних або жувальних м’язах, автоматичним стисканням щелепи, клацанням, хрускотом, обмеженою рухливістю з урахуванням результатів КТ, МРТ.
Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба лікування та його діагностика
У випадках, коли пацієнти скаржаться на дискомфорт, неприємні відчуття у жувальних м’язах, біль у скронево-нижньощелепному суглобі лікування ортодонтом може проводитись після обов’язкового етапу – консультації, проводить яку лікар стоматолог гнатолог Київ. Гнатолог консультація потрібно для того, щоб скласти корректний план лікування ортодонтичний/протезування, щоб підібрати точно метод лікування щелепного суглоба та послідовність кроків.
Перед тим як підібрати лікування захворювань скронево-нижньощелепного суглоба проводяться такі діагностичні обстеження:
- Клінічне обстеження ВНЧС;
- Електроміографія жувальних м’язів;
- МРТ/КТ ВНЧС;
- Аналіз гіпсових моделей
Це розповсюджені обстеження, але вони дають можливість найбільш точно та швидко зробити оцінку стану системи зубощелепної.
Увага! Важливо відзначити, що лікування гнатологічне у деяких випадках може істотно покращити естетичні параметри обличчя, і це може бути документовано за допомогою фотографій.
У складних випадках, коли пацієнти мають обмеження у процессі відкривання рота та відчувають біль в ВНЧС, наявні дані по діагностиці в області гнатологія стоматологія в літературі можуть бути недостатніми – тому має проводити наукові дослідження, які дають можливість в рази підвищити якість надання гнатологічної медичної допомоги в нашій стоматологічній клініці. Такі дослідження охоплюють стандартні та унікальні методи лікування.
Лікування щелепно лицьового суглоба: про методи діагностики та неінвазивне лікування
Якщо гнатолог ортодонт підозрює запалення щелепного суглоба лікування його або ж спростування діагнозу може відбутися після проведення ряду досліджень.
На сьогоднішній день у сучасній медицині існують різні методи неінвазивного лікування хвороб, які супроводжуються обмеженістю в процессі відкривання рота, спричиненою різноманітними хворобами, а також внутрішніми порушеннями ВНЧС.
Дослідження
МРТ використовується для діагностики патологій ВНЧС, таких як клацання, заклинювання та біль. Важливою частиною лікування є використання спеціального та індивідуально підібранного фіксатора для щелепи нижньої. Такий фіксатор допомагає систематизувати результати лікування нижньощелепного суглоба та визначати положення головки суглобової при відкритому роті. Дослідження використовує неінвазивні методи для аналізу ВНЧС після лікування та систематизації результатів за допомогою найзручнішої класифікації.
Мета дослідження: обґрунтувати використання фіксатора нижньої щелепи для поліпшення процессу лікування хвороб ВНЧС та для систематизації результатів.
Методи: На підставі проведеного обстеження клінічного та МРТ аналізовано результати лікування ВНЧС. Використовувався спеціальний фіксатор нижньої щелепи для отримання зображень суглоба після ВНЧС лікування Київ та систематизації результатів за найзручнішою класифікацією.
Результати: Ортопед гнатолог вважає ефективним лікування гнатологічне без репозиції, але лише у випадках, коли: показник відстані між різцями під час максимального відкривання рота 41-50 мм; головка суглобова розташована на вершині суглобового горбика; скарги на біль у ВНЧС відсутні.
Висновки: Якщо є біль у щелепі лікування має починатися зі звернення до гнатолога. Якщо лікар щелепи провів діагностику та підтвердилась дисфункція скронево щелепного суглоба лікування своєчасне може запобігти виникненню серйозних ускладнень. Систематизація результатів лікування та використання спеціального фіксатора нижньої щелепи допомагають покращити ефективність лікування і визначити оптимальний метод.
Серед пацієнтів, у яких болить щелепний суглоб лікування назначалось у більшості випадків жінкам і виявлено було захворювання у 80% через внутрішні порушення. У чоловіків гнатолог ортопед діагностував захворювання рідше.
Стабільність функціонування ВНЧС порушитися може внаслідок тривалого психоемоційного напруження, і особливо в тих випадках, коли існує генетична схильність до цього, а також, коли є відсутність відповідності співвідношень оклюзійних та зниження міжальвеолярної висоти на індивідуальному рівні. Пацієнти також можуть виявити у себе парафункцію, тригерні ділянки та гіпертонус м’язів жувальних. Зміщення нижньої щелепи в неприродне положення змінює умови функціонування різних груп м’язів жувальних, а також викливає виникнення асиметричних рухів щелепою нижньою. В результаті перевантаження структур суглобу, внаслідок їх незвичайного руху, виникають внутрішньосуглобові зміни, такі як деформація, розриви, а також розвиток остеоартрозу. Диск ВНЧС може надалі змінювати свою форму, а також структуру під впливом незвичайного асинхронного функціонування м’язів жувальних та зміщуватись відносно головки суглобової. Вивих диску ВНЧС, який не можна вправити, класифікують на декілька видів, а саме на: легковправимий, важковправимий та застарілий. У застарілій формі потребує щелепний суглоб лікування хірургічним методом. Щелепно лицьовий суглоб лікування хірургічним методом назначається з метою відновлення нормального положення диску при русі щелепи та забезпечення виходу головки суглобової при відкритому роті на верхівку суглобового бугорка.
Щелепний суглоб лікар лікує після МРТ, яке дає змогу визначити стадію артрозу. Умовно виділяють чотири стадії.
Стадія перша включає часткове зміщення диску з виникненням репозиції та незначними змінами дегенеративного характеру. Друга стадія характеризується майже повним зміщенням диску з проведенням репозиції та зміною МР-сигналу. Третя стадія не включає репозицію, але вона включає ремоделювання головки, а також ущільнення пластинки кортикальної по задньому краю бугорка, зміни дегенеративно-дистрофічні. Четверта стадія означає відсутність репозиції диску та розвиток деформуючого остеоартрозу.
Дисфункція нижньощелепного суглоба лікування підбирається після того, як патологія класифікується. Вона може бути клінічно і рентгенологічно класифікована на п’ять стадій. Все залежить від важкості захворювання. Перша стадія характеризується періодичними болями в скронево-нижньощелепному суглобі без клацання. Друга стадія включає періодичні болі в суглобі разом із клацанням та підклинюванням. У третій стадії біль в СНЩС підсилюється під час жування, супроводжується клацанням та дефлексією. Четверта стадія передбачає біль постійного характеру в обох суглобах, а також обмеження при відкриванні рота. П’ята стадія охоплює сильний біль в обох суглобах та серйозне обмежене відкривання рота.
Відповідно до цієї класифікації, синдром скронево-нижньощелепного суглоба лікування розрізняється. При першій стадії скронево-нижньощелепний суглоб лікування може бути консервативним. Якщо 2/3 стадія дисфункція ВНЧС лікування може бути консервативним, але тільки протягом перших шести місяців, після чого може знадобитися хірургічне втручання. Наступні стадії – дисфункція щелепного суглоба лікування включає артроскопію, кондилопластику, хірургію відкриту.
Отже, якщо болить суглоб щелепи лікування ортопед гнатолог Київ може визначити лише після проведення детального клінічного огляду та аналізу КТ/МРТ, необхідних для визначення рівня відкривання рота під час лікування у гнатолога. Це особливо важливо для прийняття правильного рішення щодо лікування.
У науковій літературі є результати коли проведене нижньощелепний суглоб лікування хірургічним методом, але існують недоліки в оцінці потенційних можливостей гнатологічного лікування на данному етапі розвитку медицини. Гнатологічне лікування спрямоване на відновлення функції ВНЧС, а також на досягнення показників, які відповідають середньостатистичній нормі, яка складає від 40 мм до 50 мм між різцями при відкриванні рота на максимум.
МРТ ВНЧС є часто використовуваним методом у пацієнтів, у яких виникло обмеження при відкриванні рота. Проте важливо зазначити, що умови, в яких виконується це дослідження, мають значення, особливо для пацієнтів, які пройшли гнатологічне лікування з приводу обмеженень при відкриванні рота. Однією з таких умов є метод фіксації нижньої щелепи при максимально можливому фізіологічному відкриванні рота. У цьому контексті стандартна розпірка рентгенологічна може фіксувати нижню щелепу на менший рівень відкривання рота, якого пацієнт може досягти після гнатологічному лікуванні без використання розпірки.
Основною метою цього дослідження є аналіз можливостей неінвазивного лікування патології ВНЧС з обмеженим відкриванням рота. Для цього проводиться аналіз отриманих результатів МРТ, проведеного вже після лікування і використання спеціального фіксатора.
43 пацієнти у віці від 17 до 68 років отримали лікування:
- Збір скарг, який проводився шляхом опитування пацієнтів згідно з клінічним діагнозом.
- Пальпацію крилоподібного м’яза для оцінки ступеня напруги.
- Ізометричні тести для оцінки функцій м’язів жувальних.
- Показники відкривання рота між різцями центральними (значення менше 22-24 мм вважалось патологічним).
- Оцінку обмеженості рухів бокових/протрузійних (менше 7-9 мм вважалось аномальним).
- Визначення наявності у пацієнта дефлексії.
Внутрішньоротове обстеження проводилося з метою детального аналізу наступних аспектів:
- Кількості та розташування оклюзійних контактів.
- Форми дуг зубних.
- Положення 3-іх молярів та розташування 2-их молярів після лікування ортодонтичного.
- Рельєфу зубів та його впливу на оклюзійні криві сагітальні/трансверзальні.
- Контакту між зубами при оклюзії статичній/динамічній.
Після проведення гнатологічного лікування із застосуванням клінічного фіксатора прикусу (Спідекс, Panasil), було виконано МРТ ВНЧС в стані максимально можливого рівня відкривання рота. Опис МРТ проводився як для стану повністю зімкнутих зубів і при максимальному відкриванні рота до виникнення болю та відчуття блокування в суглобі. Після завершення лікування, проводили МРТ з використанням прикусного блоку із силікону в новій звичній оклюзії. Цей блок служив основою для протезування, подальшого складання плану ортодонтичного лікування. МРТ також виконувались в положенні зімкнутих щелеп та при повністю відкритому роті. Рот був зафіксований між центральними різцями за допомогою витискного відбиткового матеріалу у формі розпірки, який служив як фіксатор нижньої щелепи.
Вивих диску ВНЧС, із точки зору рентгенологічної, оцінюється як положення середньої частини диску, що не знаходиться на верхівці головки суглобової під час того як відкритий рот в межах від 20 мм до 25 мм. Іншими словами обмеженість руху рота обумовлюється висотою розпірки та фіксатора щелепи нижньої, а не станом функціонування м’язів жувальних.
Неінвазивна терапія патології ВНЧС, яка супроводжується обмеженим відкриванням рота, включала в себе застосування анестетичної блокади рухових гілок нерва трійчастого за методом П.В. Єгорова, застосування методики лікування гіпомобільності скронево-нижньощелепного суглоба (номер 104947 від 28.05.2021 року), використання капи суглобової, шини оклюзійної та фізіотерапії з урахуванням поставленого діагнозу.
Після проведення лікування, для систематизації результатів МРТ використовувалась одна з міжнародних класифікацій хвороб скронево-нижньощелепного суглоба, розроблена Betsy Mitchel та іншими у 2014 році. Ця класифікація містить інформацію, яка сприяє належній систематизації магнітно-резонансних томограм після застосування неінвазивного лікування дисфункції ВНЧС.
Класифікація дислокації диску СНЩС поділяється на наступні категорії, а саме зміщення диску:
- З репозицією + без обмеження відкривання рота.
- З періодичним обмеженням відкривання рота.
- Без репозиції + з відкриванням рота обмеженим.
- Без репозиції + без відкривання рота обмеженого.
Ця класифікація відрізняється від інших за тим, що вона включає інформацію про вивих диску СНЩС без репозиції та без наявності обмежень при відкриванні рота. Також відповідає вона меті, яка була поставлена, тим самим дозволяючи стоматологу та гнатологу об’єктивно оцінити результати лікування неінвазивного у випадках, коли вдається позбутися обмеженого відкривання рота, навіть якщо опис МРТ вказує на наявність невправного вивиху. У таких випадках фіксатор клінічний із силікону для щелепи нижньої, в положенні непримусового відкритого рота, дає можливість оцінити фактичне розташування головки суглоба, що не обмежене стандартною пластмасовою розпіркою.
Про результати дослідження
Всього 43 пацієнтам, які мали обмежене відкривання рота 19-35 мм, було проведено неінвазивне гнатологічне лікування. При вимірюванні відстані між центральними різцями в положенні відкритого рота виявлено, що на КТ/МРТ до лікування не було повного виходу суглобової головки на верхівку суглобового бугорка та відсутньої репозиції диску. В результаті гнатологічного лікування 43 пацієнтів (100%) виявили, що була забезпечена мобільність головки суглобової до фізіологічних меж норми у 39 випадках (у відсотках 90,6%). Крім того, у 9 пацієнтів (20,9%) досягнута повна репозиція диску. Це лікування також призвело до усунення скарг, характерних для захворювань скронево-нижньощелепного суглоба, і створило умови для створення такої оклюзії, яка забезпечує двосторонній тип жування.
Аналіз МРТ СНЩС за участю клінічного фіксатора прикусу після лікування надав можливість класифікувати пацієнтів відповідно до однієї з доступних міжнародних класифікацій, що не було можливо зробити, використовуючи рентгенологічний фіксатор нижньої щелепи.
За давністю існування патології, зміщення диску СНЩС з періодичною репозицією було виявлено у 12 пацієнтів (27,9%), з непостійно обмеженим відкриванням рота. З цих 12 пацієнтів, у 8 випадках патологія існувала до одного року, а в 4 випадках – до двох років. Зміщення диску без репозиції та з постійним обмеженням відкривання рота виявлено у більшості, а саме у 31 пацієнта (це 72 из 100%). З цих 31 випадків патологія існувала до трьох місяців у 21 пацієнта, а також до одного року – у 10 пацієнтів, і більше аніж три роки – у 2 людей.
Головною метою неінвазивного гнатологічного лікування патології СНЩС, ускладненої обмеженим відкриванням рота, що виконується гнатологом, було досягнення виходу суглобової головки на верхівку суглобового бугорка згідно з даними МРТ, а також забезпечення можливості відкривати рот як мінімум на 41-45 мм.
Абсолютною ознакою ефективності лікування була відсутність болю в області ВНЧС та відсутність суб’єктивних скарг під час опитування та проведення ізометричних тестів. Ця ознака є важливою для оцінки результатів лікування попри те, що дегенеративні зміни на МРТ можуть лишитися без істотних змін і змінюватися лише протягом тривалого періоду за умови оптимального відновлення співвідношень оклюзійних.
Під час опитування встановлено те, що обмеження у процессі відкривання рота виникали внаслідок удару травматичного в нижню щелепу у 3 осіб (у відсотках 6,9%). Це означає, що після усунення клінічних проявів травматичного артриту, залишалася незначна обмеженість відкривання рота. Обмеження відкривання рота також було виявлено після ортодонтичного лікування у 7 пацієнтів (16,2%), після переважно протезування тотального у 3 людей (6,9%), на тлі ревматоїдного артриту у 4 пацієнтів (9,3%) та перед ортодонтичним лікуванням у 26 пацієнтів (60,4%).
Після проведеного гнатологічного лікування неінвазивного типу покази до лікування патології СНЩС методом хірургічним залишились у двох пацієнтів (4,6%).
Час існування симптому обмеженого відкривання рота має велике значення в процессі прогнозування лікування, оскільки вивих диску у застарілій стадії (той, який існує більше трьох років), як правило, не піддається лікуванню неінвазивним методом (2 випадки або 4,6%).
Підсумки
- При направленні пацієнта на МРТ або КТ ВНЧС, як на етапах лікування чи після нього, стоматолог-гнатолог може виготовити фіксатор щелепи нижньої, який розміщується між різцями в положенні повністю відкритого рота, досягаючи цього виключно фізіологічним станом м’язів жувальних.
- Неінвазивне лікування вивиху невправного може бути ефективним лише за умови раннього звернення пацієнта.
- Наявність клацання в ВНЧС може тривати довгий час, не турбуючи в одних випадках, але раптово зникнути з негайним обмеженням відкривання рота, і тому слід розглядати його як фактор ризику.
- Після лікування неінвазивним методом відсутність репозиції та повна репозиція диску суглоба може аналізуватись гнатологом на МРТ лише при використанні фіксатора нижньої щелепи.
- Пацієнтам, які пройшли неінвазивне лікування у зв’язку з обмеженим відкриванням рота, в більшості випадків показаний гнатологічний супровід в процессі відновлення співвідношень оклюзійних за допомогою ортодонтичних або ортопедичних методів.